Перед монтажем всі елементи розрядників ретельно оглядаю ть. На поверхні фарфорового чохла не повинно бути тріщ ин і сколів, а на поверхні армовки —І раковин і тріщ ин. П окриш ки та інші фарфорові деталі, шо мають сколи і тріщ ини, до монтажу непридатні. Пошкоджені армовані цементні шви відновлю ю ть і покриваю ть вологостійкою олійною фарбою або емаллю. О твори для стікання води у верхніх фланцях робочих елементів прочищ аю ть. П еревіряю ть ущ ільнюю чі гумові прокладки під кришкою, чи не сповзла і чи достатньо захищена. При легкому струшуванні і коливанні розрядника на кут до 30° від вертикалі не повинно бути чутно шуму або подзвоню вання.
Розрядники доставляю ть у зібраному вигляді. П ід час монтажу їх не відкривають і не проводять ревізію внутрішніх деталей. У закритих РП розрядники встановлю ю ть в одній із камер де їх буде зручно і безпечно обслуговувати.
При під’еднанні шин до розрядника враховують можливість створення небезпечних для нього натягів, особливо при зміні температури та за необхідності використовують компенсуючі пристрої.
Після монтажу всі металічні частини та шви армовки розрядника фарбують вологостійкою фарбою , а крапельниці в арматурі ретельно прочищають. Розрядник піднімають вручну або з допомогою талі на опорну конструкцію, до якої його кріплять двома болтами через отвори хомута і вивіряють за рівнем і виском.
Провід фази приєднують до пластиини, шо має електричний контакт з багатократним іскровим проміжком. Заземлюючий провідник приєднують безпосередньо через регістратор спрацювання в шпильці, що має електричний контакт з робочим опором.
Питання для перевірки
Яке призначення і конструкція розрядників?
Я к виконується монтаж розрядників?
Комментариев нет:
Отправить комментарий